поближчати
ПОБЛИ́ЖЧАТИ, ає.
Док. до бли́жчати.
Перекинута шаланда гойдалася на хвилях, шторм лютував без угаву, Половчисі здалося, що шаланда поближчала (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поближчати — побли́жчати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поближчати — -ає. Док. до ближчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поближчати — Побли́жчати, -жчаю, -жчаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поближчати — НАБЛИЖА́ТИСЯ (НАБЛИ́ЖУВАТИСЯ рідше) до кого-чого і без додатка (про неживі предмети, явища природи тощо — переміщатися на ближчу відстань до кого-, чого-небудь), ПІДХО́ДИТИ, ПІДСТУПА́ТИ, ЗБЛИЖА́ТИСЯ (ЗБЛИ́ЖУВАТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
- поближчати — ПОБЛИ́ЖЧАТИ, ає. Док. до бли́жчати. Перекинута шаланда гойдалася на хвилях, шторм лютував без угаву, Половчисі здалося, що шаланда поближчала (Ю. Янов., II, 1958, 192). Словник української мови в 11 томах
- поближчати — Поближчати, -чаю, -єш гл. Приблизиться, стать ближе. Словник української мови Грінченка