побоюватися

ПОБО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок.

Відчувати побоювання; боятися.

Як вона тремтіла при кожній згадці, що він може занедужати, як побоювалася, щоб його яке лихо не навістило (А. Крушельницький);

Софія .. трошки навіть побоюється, коли він сидить мовчки (А. Шиян);

В п'ятнадцять років він був сильним, спритним, хитрим і безжальним, і мисливці побоювалися його (Григорій Тютюнник);

[Андрій:] Чекати довелося довгенько, і я вже побоювався за тебе (Я. Галан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побоюватися — побо́юватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побоюватися — Потерпати, боятися; (за кого) турбуватися, непокоїтися. Словник синонімів Караванського
  3. побоюватися — див. боятися Словник синонімів Вусика
  4. побоюватися — -ююся, -юєшся, недок. Відчувати побоювання; боятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. побоюватися — ПОБО́ЮВАТИСЯ чого, з інфін., із спол. що (відчувати неспокій, невпевненість у чомусь), БОЯ́ТИСЯ, ЛЯКА́ТИСЯ, ОСТЕРІГА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ підсил., ОГЛЯДА́ТИСЯ на що, ОПА́СУВАТИСЯ діал. — Док.: побоя́тися, убоя́тися (вбоя́тися) заст. уроч, оглянутися. Словник синонімів української мови
  6. побоюватися — ПОБО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок. Відчувати побоювання; боятися. Як вона тремтіла при кожній згадці, що він може занедужати, як побоювалася, щоб його яке лихо не навістило (Круш., Буденний хліб.., 1960, 23); Софія.. Словник української мови в 11 томах