побризкати

ПОБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док.

1. кого, що і без дод., кого, що чим. Облити дрібними краплями, бризками.

Узяла [відьма] з кухлика якоїсь води та .. побризкала тою водою і себе, і жлукто усередині... (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Вертайся ж тепер додому. Ввійдеш в палац старого князя, зараз побризкай в палаці цим напоєм, помочи й свою хусточку, покропи свою одежу. Як зачують вони дух цього зела, то зараз з неправдивих стануть правдивими, з недобрих стануть добрими (Леся Українка);

[Лизя:] Папашо! От аби ви купили мені духів .. Що запашні – міри нема! Ось понюхайте (Дала йому хусточку). Килька побризкала (М. Куліш);

Яринка взяла кухоль з водою й хотіла побризкати листя (О. Донченко).

2. Бризкати потроху якийсь час.

Може, ті хмари вітрець пронесе, Може, побризкають трохи – і все... (І. Муратов);

// безос.

[Кирило:] Воно вже так щоразу коїтиметься, що погримить, поблиска, часом трошки побризка та й розійдеться (М. Кропивницький).

3. кого, що і без прям. дод. Випити могорич з приводу придбання чого-небудь, радісної події і т. ін.

Обидва загадково посміхалися, і на їх обличчях Огей бачить, що йому сьогодні не минути побризкати якусь подію (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побризкати — побри́зкати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побризкати — -аю, -аєш, док. 1》 перех. і без додатка, кого, що чим. Облити дрібними краплями, бризками. 2》 неперех. Бризкати потроху якийсь час. || безос. 3》 перех. і неперех., фам. Випити могорич із приводу придбання чого-небудь, радісної події і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побризкати — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. побризкати — ПОБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. і без додатка, кого, що чим. Облити дрібними краплями, бризками. Узяла [відьма] з кухлика якоїсь води та.. побризкала тою водою і себе, і жлукто усередині… (Кв.-Осн., II, 1956, 193); [Лизя:] Папашо!... Словник української мови в 11 томах