1. Словник української мови у 20 томах

побринькувати

ПОБРИ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко.

Бринькати не дуже сильно або час від часу.

Якась літня дама .. уже побринькувала на роялі (О. Гончар);

Густа, трошки звихрена чуприна робила його обличчя заклопотаним і роздратованим. Але це тільки здавалося, бо він із задоволенням побринькував мізинцем по губах (Б. Харчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побринькувати — побри́нькувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. побринькувати — -ую, -уєш, недок., рідко. Бринькати не дуже сильно або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побринькувати — ПОБРИ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко. Бринькати не дуже сильно або час від часу. Якась літня дама.. уже побринькувала на роялі (Гончар, Таврія, 1952, 273). Словник української мови в 11 томах