побілювати
ПОБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., що, рідко.
Те саме, що біли́ти 1.
Відмінною рисою комори є те, що зруб ніколи не вкривали обмазкою і не побілювали (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побілювати — побі́лювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- побілювати — -юю, -юєш, недок., перех., рідко. Те саме, що білити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- побілювати — ПОБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех., рідко. Те саме, що біли́ти 1. Відмінною рисою комори є те, що зруб ніколи не вкривали обмазкою і не побілювали (Дерев. зодч. Укр., 1949, 23). Словник української мови в 11 томах