повабний
ПОВА́БНИЙ, а, е.
Те саме, що вабли́вий.
Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними (М. Коцюбинський);
Яким величним, блискучим, повабним здалось метеликові те світло! (Леся Українка);
– Ов-ва! – відказує вона і мірить його і очима, і чорними бровами, і, здавалось, високою, стрункою повабною статтю своєю згори вдолину (О. Кобилянська);
Тепер, малюючи, дивується юнак: – Який повабний стан – і що за погляд милий! (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повабний — пова́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- повабний — -а, -е. Те саме, що вабливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повабний — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ... Словник синонімів української мови
- повабний — ПОВА́БНИЙ, а, е. Те саме, що вабли́вий. Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними (Коцюб., І, 1955, 375); Яким величним, блискучим, повабним здалось метеликові те світло! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах