повалувати
ПОВАЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Невгамовно гавкати, валувати якийсь час.
2. Почати рухатися суцільною великою масою (про дим, хмари і т. ін.).
Обережний Скоропадський частенько посилав його в Москву та Пітер, буцім за якимось припасом, насправді ж вивідати, смаленим чи жареним пахне в північних столицях і в який бік повалує дим (Ю. Мушкетик);
// Почати рухатися натовпом або нескінченними групами; повалити.
Повалувало у хату все весілля (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повалувати — повалува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повалувати — -ую, -уєш, док. 1》 Невгамовно гавкати, валувати якийсь час. 2》 Почати рухатися суцільною великою масою (про дим, хмари і т. ін.). || Почати рухатися натовпом або нескінченними групами; повалити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повалувати — ПОВАЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Невгамовно гавкати, валувати якийсь час. 2. Почати рухатися суцільною великою масою (про дим, хмари і т. ін.). Дим повалував угору; // Почати рухатися натовпом або нескінченними групами; повалити. Повалувало у хату все весілля (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- повалувати — Повалувати, -лую, -єш гл. Повалить толпой. Повалувало у хату все весілля. Словник української мови Грінченка