1. Словник української мови у 20 томах

повартувати

ПОВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

Вартувати (у 1, 2 знач.) якийсь час.

[Руфін:] Тож прошу почати збори, а сам я повартую коло хвіртки, щоб знову хто непроханий не вліз (Леся Українка);

Хоч він справляв сторожову службу не од коша, стояв у степу осібно, власною волею – в поміч козакам січової сторожі, одначе, як погинув бекет у Червоних Лозах, а в Тавинській залозі стало скрутно на людей, сказав, що, доки повного місяця, може повартувати і сам (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повартувати — повартува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повартувати — -ую, -уєш, док. Вартувати (у 1, 2 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повартувати — ПОВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Вартувати (у 1, 2 знач.) якийсь час. [Руфін:] Тож прошу почати збори, а сам я повартую коло хвіртки, щоб знову хто непроханий не вліз (Л. Укр., II, 1951, 410); — Іду, милая дівчино, в Армію Червону.. Хоч два роки повартую Рідную країну (Укр.. лір. пісні, 1958, 587). Словник української мови в 11 томах
  4. повартувати — Повартува́ти, -ту́ю, -єш гл. Подстеречь, посторожить. Словник української мови Грінченка