1. Словник української мови у 20 томах

повбігати

ПОВБІГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.

Вбігти (про всіх або багатьох).

Молодиці повбігали в гостинну за ділом і без діла і вештались по покоях (І. Нечуй-Левицький);

Товариші його уже повбігали були в лісок (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повбігати — повбіга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повбігати — -аємо, -аєте, док. Вбігти (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повбігати — ПОВБІГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Вбігти (про всіх або багатьох). Молодиці повбігали в гостинну за ділом і без діла і вештались по покоях (Н.-Лев., II, 1956, 56); Товариші його уже повбігали були в лісок (Фр., VIII, 1952, 123). Словник української мови в 11 томах
  4. повбігати — Повбігати, -гаємо, -єте гл. Вбѣжать одному за другимъ. Хорти за ним повбігали (у хату) і полягали під лавою. Рудч. Ск. І. 140. Словник української мови Грінченка