повдаватися
ПОВДАВА́ТИСЯ, аємо́ся, аєте́ся, док.
Удатися (про всіх або багатьох).
– Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (І. Нечуй-Левицький);
– Як вони [Йонька й Федот] схожі один на одного. А ми з Тимком не такі. Хтозна в кого й повдавалися. Мабуть, у матір (Григорій Тютюнник);
Всі троє кругловиді, смагляві; чубаті. Повдавалися в батька (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повдаватися — повдава́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повдаватися — -аємося, -аєтеся, док. Удатися (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- повдаватися — ПОВДАВА́ТИСЯ, аємо́ся, аєте́ся, док. Удатися (про всіх або багатьох). — Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Н.-Лев., І, 1956, 121); — Як вони [Йонька й Федот] схожі один на одного. Словник української мови в 11 томах
- повдаватися — Повдаватися, -даємо́ся, -єтеся гл. То-же, что и удатися, но о многихъ или многомъ. Діти ж пак у його повдавались ледачі. Драг. 218. Словник української мови Грінченка