1. Словник української мови у 20 томах

повергнений

ПОВЕ́РГНЕНИЙ, ПОВЕ́РГНУТИЙ, а, е, уроч.

Дієпр. пас. до пове́ргнути.

І тим пекучішими видаються сльози, коли плаче безнадійно закам'яніла чиясь, велика, зі скутими крилами, геть у прах повергнута людська, і вона ж і божеська, душа... (І. Багряний);

// пове́ржено, безос. пред.

Терпцю немає вже, княгине. Обрів повержено, а де наші мужі? Чому князь тримає їх у Тивері? (Д. Міщенко);

Надто, що імператора повержено остаточно з допомогою його власної жони, після чого західний світ мав неминуче визнати єдиним своїм володарем і проводирем не тільки духовним, а й світським – папу (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повергнений — пове́ргнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. повергнений — повергнутий, -а, -е, ритор. Дієприкм. пас. мин. ч. до повергнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повергнений — ПОВЕ́РГНЕНИЙ, ПОВЕ́РГНУТИЙ, а, е, ритор. Дієпр. пас. мин. ч. до пове́ргнути. Фашизм розтрощений і повергнений в усьому світі (Смолич, Після війни, 1947, 44); Прапор Перемоги над повергнутим рейхстагом встановили героїчні радянські воїни (Літ. Укр., 12.V 1965, 1). Словник української мови в 11 томах