повержений
ПОВЕ́РЖЕНИЙ, а, е, уроч.
Дієпр. пас. до пове́ргти.
Генріх не втримався в сідлі, звалився на землю безпорадно й незграбно, упав під копита розпалених гоном коней, вершники нічого не могли вдіяти з розтелесованими тваринами, а коні, не розбираючи, де імператор, де простий чоловік, промчали над поверженим Генріхом (П. Загребельний);
Найжорстокіший полководець стає великодушним, коли біля своїх ніг бачить поверженого ворога (С. Добровольський);
Він переможно глянув на поверженого таким красномовством Салая (В. Собко);
А в малині лежав повержений з небес маленький ангел і плакав без сліз. З безхмарного блакитного неба якось несподівано упав він на землю і поламав свої тоненькі крила коло моркви (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повержений — пове́ржений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- повержений — див. переможений Словник синонімів Вусика
- повержений — -а, -е, ритор. Дієприкм. пас. мин. ч. до повергти. Повержений кумир. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повержений — ПОВЕ́РЖЕНИЙ, а, е, ритор. Дієпр. пас. мин. ч. до пове́ргти. Передні шеренги демонстрантів вже розсипались, і на допомогу поверженому прапороносцеві кинулось кілька гімназистів (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах