повздовж
ПОВЗДО́ВЖ, рідко.
1. присл. Те саме, що подо́вж 1.
Ось він [рід] заповнив тут усю хату, аж через дві світлиці заставлену повздовж столами, і під гуркіт далеких вибухів, під завивання, тупіт і скрегіт смерти навколо справляв тут свій, либонь, останній спільний бенкет (І. Багряний).
2. у знач. прийм., з род. в. Те саме, що подо́вж 2.
Повздовж високої стіни Верцадло висло перед мною (Я. Щоголів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повздовж — повздо́вж прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- повздовж — див. уздовж Словник синонімів Вусика
- повздовж — присл., у знач. прийм., рідко. Те саме, що подовж. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повздовж — Повздо́вж чого, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- повздовж — ПОВЗДО́ВЖ, присл., у знач. прийм., рідко. Те саме, що подо́вж. Повздовж високої стіни Верцадло висло перед мною (Щог., Поезії, 1958, 197). Словник української мови в 11 томах