повздовж

ПОВЗДО́ВЖ, рідко.

1. присл. Те саме, що подо́вж 1.

Ось він [рід] заповнив тут усю хату, аж через дві світлиці заставлену повздовж столами, і під гуркіт далеких вибухів, під завивання, тупіт і скрегіт смерти навколо справляв тут свій, либонь, останній спільний бенкет (І. Багряний).

2. у знач. прийм., з род. в. Те саме, що подо́вж 2.

Повздовж високої стіни Верцадло висло перед мною (Я. Щоголів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повздовж — повздо́вж прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. повздовж — див. уздовж Словник синонімів Вусика
  3. повздовж — присл., у знач. прийм., рідко. Те саме, що подовж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повздовж — Повздо́вж чого, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. повздовж — ПОВЗДО́ВЖ, присл., у знач. прийм., рідко. Те саме, що подо́вж. Повздовж високої стіни Верцадло висло перед мною (Щог., Поезії, 1958, 197). Словник української мови в 11 томах