повзучий
ПОВЗУ́ЧИЙ, а, е.
1. Який повзає, пересувається повзучи.
Вони [індійці] перетворюють в орнаментальні елементи .. навіть повзучих гадів (І. Волошин);
Шпак не від того, щоб, як спілі вишні, Покуштувати, що воно на смак, – Та садових повзучих розбишак, Неситу гусінь нищить так ретельно, Що той грішок не майте за смертельний (М. Рильський).
2. Який стелеться, в'ється по чому-небудь (про рослини).
А перед нами степ і степ: дрібна суха трава і пологий повзучий бур'ян – ось і вся його рослинність (І. Франко);
Живан .. не зводив очей з широкого старого каналу, порослого .. всяким-превсяким повзучим зіллям (В. Земляк).
3. Який повільно переміщується, поширюється.
Відчув [Фітельберг] раптом у себе на спині, під сорочкою, повзучий їжачистий холодок (Н. Рибак);
Моторошним стає обличчя людини, що потрапляє в смугу цього мертвотно-синього, при землі повзучого світла (О. Гончар).
4. Складова частина деяких назв рослин.
Замість лісів тепер слався землею жереп, чорний килим повзучих смерек, в якому плутались ноги (М. Коцюбинський);
Подекуди темно-зеленими плямами розростаються [в Хомутівському степу] кореневищні злаки – стоколос безостий, пирій повзучий, пирій волосоносний (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- повзучий — повзу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- повзучий — -а, -е. 1》 Який повзає, пересувається повзучи. 2》 Який стелеться, в'ється по чому-небудь (про рослини). 3》 Який повільно переміщується, поширюється. 4》 Складова частина деяких назв рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повзучий — Плазучий, пластунський Словник чужослів Павло Штепа
- повзучий — ПОВЗУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який повзає, пересувається повзучи. Вони [індійці] перетворюють в орнаментальні елементи.. навіть повзучих гадів (Вол., Дні.. Словник української мови в 11 томах