повигравати

ПОВИГРАВА́ТИ, аю́, ає́ш, док., що.

1. Виграти все або багато чого-небудь.

[3-й парубок:] Я кажу так: коли Митька повигравав у всіх гроші, так нехай музик найме! (М. Кропивницький);

Сіли вони грати в карти. Недовго й грали: повигравав Княженко в того пана все золото (С. Васильченко).

2. Добитися перемоги, позитивного результату багато в чому.

Він довгі літа докучав панові різними процесами і деякі справді повигравав (І. Франко).

3. Закінчити, перестати грать (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).

Уже ж барабани та й повибивали, скрипки, дудки та й повигравали (П. Чубинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повигравати — повиграва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повигравати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Виграти все чи багато чого-небудь. 2》 Домогтися перемоги, позитивного результату багато в чому. 3》 Закінчити, перестати грати (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повигравати — ПОВИГРАВА́ТИ, аю́, ає́ш, док., перех. 1. Виграти все або багато чого-небудь. [3-й парубок:] Я кажу так: коли Митька повигравав у всіх гроші, так нехай музик найме! (Кроп., IV, 1959, 285); Сіли вони грати в карти. Словник української мови в 11 томах
  4. повигравати — Повиграва́ти, -ваємо, -єте гл. 1) Выиграть (о многихъ). Не можна всім повигравати, треба ж комусь і програти. 2) Окончить, перестать играть (о многихъ). Уже ж барабани та й повибивали, скрипки, дудки та й повигравали. Чуб. V. 951. Словник української мови Грінченка