повипихати
ПОВИПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм.
1. Випхати звідкись усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.
Вона була зла на гостей і була ладна повипихать їх усіх з зали (І. Нечуй-Левицький);
Забитих фашистів повипихали, [бійці] в вікна на вулицю (Ю. Яновський);
// перен. Змусити всіх або багатьох залишити роботу, місце перебування і т. ін.
[Андрій:] Отсе так ми поміж собою, зібравшися, рахували та й замишляли, як би нам усім на ворогів своїх одностайно стати, рідну землю свою до себе єднати, а недовірків із її повипихати (М. Костомаров).
2. перен. Віддати (заміж) усіх або багатьох.
Повипихати дочок заміж.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повипихати — повипиха́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- повипихати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Випхати звідкись усіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. || перен. Змусити всіх чи багатьох залишити роботу, місце перебування і т. ін. 2》 перен. Віддати (заміж) усіх чи багатьох. Повипихати дочок заміж. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повипихати — ПОВИПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Випхати звідкись усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Вона була зла на гостей і була ладна повипихать їх усіх з зали (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- повипихати — Повипиха́ти, -ха́ю, -єш гл. Вытолкать (многихъ). Повипихав усіх... з хати. Левиц. І. 535. Словник української мови Грінченка