повирізувати
ПОВИРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і рідше ПОВИРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
1. Вирізати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.
Дівчата матроса портрети [з газет] На спогад повирізали (М. Нагнибіда).
2. Ріжучи, обрізуючи, виготовити все або багато чого-небудь.
Роман повирізував з паперу кружала і понакладав зверху на підсвічники, щоб вони не позакапувались воском (І. Нечуй-Левицький);
А брати й сусідські хлопці – “славне товариство низове” з усієї вулиці – повирізали дудки з гарбузиння і дмуть!.. (І. Багряний).
3. Чим-небудь гострим, ріжучим зробити кілька або багато візерунків, написів і т. ін.
Повирізувати на дереві візерунки.
4. Винищити холодною зброєю всіх або багатьох.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повирізувати — повирі́зувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повирізувати — -ую, -уєш і рідше повирізати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Вирізати все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2》 Ріжучи, обрізуючи, виготовити все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повирізувати — ПОВИРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і рідше ПОВИРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Вирізати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Дівчата матроса портрети [з газет] На спогад повирізали (Нагн., Вибр., 1957, 129). Словник української мови в 11 томах
- повирізувати — Повирізувати, -зую, -єш гл. Вырѣзать (во множествѣ), перерѣзать (многихъ). Словник української мови Грінченка