повисипати
ПОВИСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. що. Сиплячи, викинути, видалити з чогось чи вкинути, помістити в щось усе або багато чого-небудь.
Внесла вона ті закупки.., дещо повисипала в слоїки (І. Нечуй-Левицький);
Другого дня світлої неділі Сироватка встав рано, почистив жупачок, причепурився, повивертавши кишені та повисипавши з них тютюн, пішов до церкви (Ю. Мушкетик);
Мотря повисипала все зі своєї торби (Є. Гуцало).
2. що. Вилити з однієї посудини в інші всю рідку страву.
Повисипати борщ у миски.
3. тільки 3 ос. Виходячи, вибігаючи звідки-небудь, з'явитися (про всіх або багатьох).
День був сонячний, з хат повисипали діти (І. Багмут);
А скрізь по дворах, близьких до площі і церкви, повисипали люди (В. Барка);
// Виступити, з'явитися на чому-небудь, густо вкривши поверхню скрізь або в багатьох місцях.
Повисипали зірки на небі;
// З'явитися в багатьох місцях на шкірі або слизових оболонках (про висип).
4. що. Насипаючи землю, наробити горбів, валів і т. ін. в багатьох місцях.
Повисипати могили.
5. що. Посипаючи, вкрити чим-небудь скрізь або в багатьох місцях (стежку, долівку і т. ін.).
Повисипати в хаті долівку.
Значення в інших словниках
- повисипати — повисипа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повисипати — -аю, -аєш, док. 1》 перех. Сиплячи, викинути, видалити з чогось чи вкинути, помістити в щось усе чи багато чого-небудь. 2》 перех. Вилити з однієї посудини в інші всю рідку страву. Повисипати борщ у миски. 3》 тільки 3 ос., неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повисипати — ПОВИСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. Сиплячи, викинути, видалити з чогось чи вкинути, помістити в щось усе або багато чого-небудь. Внесла вона ті закупки.., дещо повисипала в слоїки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- повисипати — Повисипа́ти, -па́ю, -єш гл. Высыпать (во множествѣ). Повикидай скарби свої на смітник і золото повисипай у воду. К. Іов. 50. Словник української мови Грінченка