повнокровний
ПОВНОКРО́ВНИЙ, а, е.
1. Який має добре здоров'я і квітучий вигляд.
Туди треба людей повнокровних, людей чину, безоглядних і твердих. Таких, як Довбуш Олекса (Г. Хоткевич);
Журба стоїть, ніби й не чує запрошення сісти. Стоїть, як дуб, непокірний, повнокровний, гордий (Г. Епік);
Це був повнокровний чолов'яга середнього віку, із спокійним обличчям, випещеним русявим усом (К. Гордієнко).
2. перен. Змістовний, насичений, багатий враженнями, подіями і т. ін.
З гордістю бачиш, якою повнокровною, багатою тематично і художньо є наша поезія (А. Малишко);
На початку 70-х років він [Пазомні] створив чудові, повнокровні фільми, зняті за мотивами знаменитих середньовічних переказів: “Декамерон”, “Кентерберійські історії” (екранізація оповідей Чосера) та “Квітка тисячі і однієї ночі” (з газ.);
// Який повно відбиває риси кого-, чого-небудь.
Проблема створення живого, повнокровного образу великого Кобзаря ще стане предметом уваги багатьох дослідників (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- повнокровний — повнокро́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- повнокровний — Здоровий, повносилий, (вигляд) квітучий; (- життя) П. змістовний, насичений враженнями <�подіями> багатий на події <�враження>. Словник синонімів Караванського
- повнокровний — -а, -е. 1》 Який має добре здоров'я і квітучий вигляд. 2》 перен. Змістовний, насичений, багатий враженнями, подіями і т. ін. Повнокровне життя. || Який повно відбиває риси кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повнокровний — ПОВНОКРО́ВНИЙ, а, е. 1. Який має добре здоров’я і квітучий вигляд. Журба стоїть, ніби й не чує запрошення сісти. Стоїть, як дуб, непокірний, повнокровний, гордий (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах