повпиватися

ПОВПИВА́ТИСЯ¹, а́ємося, а́єтеся, док.

Упитися (про всіх або багатьох) (див. упива́тися¹).

Викотили людям бочонок горілки, меду, заграла музика, танцюють, співають, регочуться .. І ми таки повпивались (О. Стороженко);

Батько суворим поглядом оглядає то білявого тендітного жениха, то його друзів, що з незвички швидко повпивались, поблідли і вже поколихуються, посоловіло стріпують чубатими головами, що їх ледве тримають худі студентські шиї (О. Гончар);

По тому, як цар одбатував од покритого червоною матерією кабана шмат м'яса... всі кинулися до наїдків та напоїв, й люди повпивалися (Ю. Мушкетик).

ПОВПИВА́ТИСЯ², а́ємося, а́єтеся, док.

Впитися (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох) (див. впива́тися¹).

Вузли, мов п'явки, повпивалися в м'ясо... (І. Франко);

Од стріл, які повпивалися в тіло з усіх боків, козак був схожий на сердитого кругленького їжака (О. Ільченко);

Сиділи в ряд, без волі і без сили Метнутись на грізного бусурмана. Залізні кайдани їм повпивались, Мов зуби Цербера, у голі ноги (П. Куліш);

І зразу ж звуки пострілів сіконули по вухах, і кулі з чмоканням повпивалися в глиняву стіну (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повпиватися — повпива́тися 1 дієслово доконаного виду упитися — про всіх або багатьох повпива́тися 2 дієслово доконаного виду впитися про всіх або багатьох Орфографічний словник української мови
  2. повпиватися — I -аємося, -аєтеся, док. Упитися (про всіх чи багатьох) (див. упиватися I). II -аємося, -аєтеся, док. Впитися (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох) (див. впиватися I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повпиватися — ПОВПИВА́ТИСЯ¹, а́ємося, а́єтеся, док. Упитися (про всіх або багатьох) ( див. упива́тися¹) Викотили людям бочонок горілки, меду, заграла музика, танцюють, співають, регочуться.. І ми таки повпивались (Стор. Словник української мови в 11 томах
  4. повпиватися — Повпиватися, -ва́ємося, -єтеся гл. 1) Упиться (о многихъ). Найшли горілку і повпивались. Чуб. II. 362. І ми таки повпивались, особливе пан. Стор. II. 26. Повпивались були його поезією. К. (Хата. VIII.). 2) Впиться (во множествѣ). Словник української мови Грінченка