повпред
ПОВПРЕ́Д, а, ч.
Скорочення: повноважний представник; до 1941 року – назва дипломатичного представника СРСР при іноземному уряді; посол.
Повпред поїхав у відпустку і залишив мене самого (І. Кулик);
// перен. Взагалі представник кого-, чого-небудь.
Документаліст є своєрідним повпредом народу перед людством (О. Довженко);
[Хома Хаєцький] хоч-не-хоч, мусив добирати особливі слова. Він наче ставав на деякий час повпредом (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повпред — повпре́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- повпред — -а, ч. 1》 іст. Повноважний дипломатичний представник Радянської держави (1918-1940 рр.) при іноземному уряді. 2》 Повноважний представник кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повпред — Повпре́д, -да = повнова́жений представни́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- повпред — ПРЕДСТАВНИ́К кого, чого, від кого-чого, РЕ́ЧНИК, РЕПРЕЗЕНТА́НТ заст.; ПОВПРЕ́Д розм.; АГЕ́НТ (перев. довірена особа організації, установи, що має певні повноваження). Словник синонімів української мови
- повпред — ПОВПРЕ́Д, а, ч. Скорочення: повноважний представник; до 1941 року — назва дипломатичного представника СРСР при іноземному уряді; посол. Повпред поїхав у відпустку і залишив мене самого (Кулик, Записки консула, 1958, 27); // перен. Словник української мови в 11 томах