повсть

ПОВСТЬ, і, ж.

Вигот. із вовни способом валяння цупкий матеріал, який використовується для оббивання дверей, вироблення теплого взуття, капелюхів і т. ін.

Повсть виробляється з грубої кінської або коров'ячої шерсті, змішаної з борошняним клейстером (з наук. літ.);

На дверях, оббитих повстю, висів пожовклий папірець (О. Донченко);

Долівка була вкрита подвійним шаром товстої повсті, поверх якої Шаукен постелила третю – білу – для гостей (З. Тулуб);

Це був доволі просторий екіпаж, щільно оббитий зсередини червоною в золотих візерунках повстю, вистелений волохатими хутрами й товстими килимами для тепла й затишку (П. Загребельний);

// Шматок такого матеріалу, що використовується як килим, покривало і т. ін.

З юрти безшумно вискочив сотник і підняв повсть (А. Хижняк);

Не хоче вже він жити у критому повстю возі, без краси, без радості життя – що побачив їх у еллінів (Н. Королева);

// Що-небудь схоже на такий матеріал, збите в щільну масу.

Збивалась [борода] у грубу повсть, розчесати яку могли тільки його власні кострубаті великі пальці (Д. Бедзик);

Гладив восковою рукою збите на повсть, заковтунене волосся немічного, що стояв перед ним навколішках (Н. Королева).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повсть — повсть іменник жіночого роду матеріал, шматок з матеріалу Орфографічний словник української мови
  2. повсть — Повсть. Фетр. З кріличих шкір виправляють і ремінь на дороге обув'є, рукавиці і т. ин., а з шерсти виробляють гарну повсть і всякі тканини (Товариш, 1908, 108) // див. іще фільц. Українська літературна мова на Буковині
  3. повсть — зб., (найвищої якости) фетр; повстина (окремий шматок) повстянка. Словник синонімів Караванського
  4. повсть — -і, ж. Вигот. із вовни способом валяння цупкий матеріал, який використовується для оббивання дверей, вироблення теплого взуття, капелюхів і т. ін. || Шматок такого матеріалу, що використовується як килим, покривало і т. ін. || Що-небудь схоже на такий матеріал, збите в щільну масу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. повсть — Повсть, -сти, -сті, по́встю; по́всті, -стей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. повсть — Волоконний виріб (щільний, збитий матеріал) із вовни або шерсті; виготовляється шляхом звалювання тканини (п. ткана) або вільних волокон (п. бита); окрему групу становить п. капелюхова (фетр). Універсальний словник-енциклопедія
  7. повсть — ПОВСТЬ (цупкий матеріал, виготовлений з вовни способом валяння), ПОВСТИ́НА, ПО́ВСТКА розм., ЛЯ́МЕЦЬ діал.; ФЕТР (тонкий, найвищого сорту). Батько з сином в обшитих старою повстю чоботах топталися серед широкого двору (К. Словник синонімів української мови
  8. повсть — ПОВСТЬ, і, ж. Вигот. із вовни способом валяння цупкий матеріал, який використовується для оббивання дверей, вироблення теплого взуття, капелюхів і т. ін. Повсть виробляється з грубої кінської або коров’ячої шерсті, змішаної з борошняним клейстером (Колг. Словник української мови в 11 томах
  9. повсть — Повсть, -ті и -ти ж. Войлокъ. Мали собі од вітру і хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182. повсті бити. Дѣлать войлокъ. Сим. 197. Словник української мови Грінченка