1. Словник української мови у 20 томах

повідводити

ПОВІДВО́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що.

1. Відвести куди-небудь усіх або багатьох.

2. Відвернути вбік (голови, очі, обличчя) (про всіх або багатьох).

Але хлопці – ані руш. Тільки очі повідводили вбік (В. Речмедін).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідводити — повідво́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повідводити — -джу, -диш, док., перех. 1》 Відвести куди-небудь усіх чи багатьох. 2》 Відвернути вбік (голови, очі, обличчя) (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідводити — ПОВІДВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Відвести куди-небудь усіх або багатьох. 2. Відвернути вбік (голови, очі, обличчя) (про всіх або багатьох). Але хлопці — аніруш. Тільки очі повідводили вбік (Речм., Весн. грози, 1961, 124). Словник української мови в 11 томах