1. Словник української мови у 20 томах

повідгризати

ПОВІДГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Відгризти все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.

– Іванку, де гілки? – Вовки повідгризали (з казки);

– Усе вам других жалко, усе ви то на мене, то на хлопця нападаєте! Через Панаса б і голови поодгризали нам (М. Івченко);

Двоє донців намагалися повідколупувати шаблями золоті літери, що ними були вицяцькувані товсті мідні двері. Інші їх під'юджували: отамечки в світлиці – золоті зірки на стелі, спробуйте поодгризати (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідгризати — повідгриза́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повідгризати — -аю, -аєш, док., перех. Відгризти все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідгризати — ПОВІДГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відгризти все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. — Іванку, де гілки? — Вовки повідгризали (Казки Буковини.., 1968, 51). Словник української мови в 11 томах
  4. повідгризати — Повідгриза́ти, -за́ю, -єш гл. Отгрызть (во множествѣ). Словник української мови Грінченка