1. Словник української мови у 20 томах

повідкладати

ПОВІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́ш, док., що.

1. Відкласти все або багато чого-небудь.

2. перен. Залишити слід, накласти відбиток на всіх або багатьох.

Так ось як іде час, ось які сліди повідкладало життя на колишніх його комсомолках... (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідкладати — повідклада́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повідкладати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Відкласти все чи багато чого-небудь. 2》 перен. Залишити слід, накласти відбиток на всіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідкладати — ПОВІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́ш, док., перех. 1. Відкласти все або багато чого-небудь. 2. перен. Залишити слід, накласти відбиток на всіх або багатьох. Так ось як іде час, ось які сліди повідкладало життя на колишніх його комсомолках… (Гончар, Тронка, 1963, 211). Словник української мови в 11 томах
  4. повідкладати — Повідклада́ти, -да́ю, -єш гл. Отложить (во множествѣ). Словник української мови Грінченка