1. Словник української мови у 20 томах

повідкривати

ПОВІДКРИВА́ТИ, ПООДКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Відкрити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох, скрізь або в багатьох місцях.

– Як пустили паровики на роботу, душники повідкривали, то дим з наших паровиків і повалить (Г. Квітка-Основ'яненко);

Повідкривавши траншеї, сідаємо снідати (О. Гончар);

Мало допомагало навіть те, що повідкривали люки, крізь які вряди-годи вривалося трохи свіжого повітря (В. Малик);

На площі гамірно, поприїжджали навколишні селяни, поважні дядьки, які на огірки кажуть “гурки”, а на рядно “радно”, й зупинилася там чумацька валка з Дону з в'яленим чабаком, і повідкривали міщани свої ятки, винесли перекупки кошики (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідкривати — повідкрива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повідкривати — -аю, -аєш, док., перех. Відкрити все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох, скрізь або в багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідкривати — ПОВІДКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відкрити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох, скрізь або в багатьох місцях. — Як пустили паровики на роботу, душники повідкривали, то дим з наших паровиків і повалить (Кв.-Осн., II, 1956, 244). Словник української мови в 11 томах
  4. повідкривати — Повідкрива́ти, -ва́ю, -єш гл. Открыть (во множествѣ). Словник української мови Грінченка