1. Словник української мови у 20 томах

повідлітати

ПОВІДЛІТА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.

1. Відлетіти (про всіх або багатьох птахів).

[Дударик:] Товариш Соха любить тільки усіх повчати, і такими словами, що з нашого району навіть усі граки повідлітали – не витримали його голосу (О. Корнійчук).

2. розм. Відірватися, відпасти (про все або багато чого-небудь, що прибите, приклеєне).

Дрібні дощечки гладкого паркету повідлітали (Н. Кобринська);

Не повідлітають руки, коли півдня попрацюєш для громади (У. Самчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідлітати — повідліта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повідлітати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Відлетіти (про всіх чи багатьох птахів). 2》 розм. Відірватися, відпасти (про все чи багато чого-небудь, що прибите, приклеєне). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідлітати — ПОВІДЛІТА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Відлетіти (про всіх або багатьох птахів). [Дударик:] Товариш Соха любить тільки усіх повчати, і такими словами, що з нашого району навіть усі граки повідлітали — не витримали його голосу (Корн., II, 1955, 320). Словник української мови в 11 томах