повідомляти

ПОВІДОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОВІДО́МИТИ, млю, миш; мн. повідо́млять; док., кого, кому і без дод.

Доводити до чийого-небудь відома; сповіщати.

Зробіть у книгарні наказ щоб вони вислали .. всі належні мені примірники, рівночасно повідомляючи мене, що й коли вислане (М. Коцюбинський);

На порозі з'являється мати. Вона повідомляє, як радісну таємницю, що прийшла кравчиха (О. Донченко);

Моє діло .. повідомити його точно про справи для нього цікаві (Леся Українка);

Задихаючись й зупиняючися, розказала [Катерина] все, що чула зараз вдома. І просила бігти, .. аби повідомити, аби випередити біду (Г. Хоткевич);

А ще повідомив Вижлінський, що завтра оголосять нові податки селу (В. Гжицький);

// Доповідати, робити донесення про що-небудь.

Наполеон наказав ад'ютантові негайно повернутись до маршала Мюрата і щогодини повідомляти про хід операції (П. Кочура);

– Генерал наказав повідомити, що в Севастополі оголошено великий збір (В. Кучер);

// Розповідати про що-небудь.

Приміряючи свої чоботи, Кармазин спокійно повідомляв Сагайді, що одержав оце трохи поповнення, молодих, необстріляних (О. Гончар);

Янкель на відповідь зробив знак обома руками, немов бажаючи повідомити якусь таємницю (О. Довженко);

// Казати що-небудь.

Саїд Алі спинився й, помовчавши, зниженим голосом, повідомив: – Упав до того, що й координати цієї Суламіф вивчив (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідомляти — (доводити до чийогось відома) сповіщати, оголошувати, інформувати// доносити до відома, давати знати. Словник синонімів Полюги
  2. повідомляти — повідомля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. повідомляти — Сповіщати, доводити до відома, давати знати, рапортувати, г. заповідати; (- що) звітувати, доповідати, ІНФОРМУВАТИ, складати звіт; (новини) подавати, повідати; (таємно) доносити; (заднім числом) ставити перед фактом; (телеграфом) телеграфувати; (секрет) розповідати; Ф. казати; док. принести вістку. Словник синонімів Караванського
  4. повідомляти — Благовістити, благовіщати, вістувати, дзвонити (по телефону), доносити, доповідати, застерігати, звідомляти, звіщати, інформувати, обнародувати, оголошувати, олюднювати, оповіщати, оприлюднювати, переказувати (ким, кому), перестерігати, попереджати... Словник синонімів Вусика
  5. повідомляти — -яю, -яєш, недок., повідомити, -млю, -миш; мн. повідомлять; док., перех. Сповіщати. || Доповідати, робити донесення про що-небудь. || Розповідати про що-небудь. || Казати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. повідомляти — НАВО́ДИТИ (повідомляти щось — цитати, слова, цифри тощо — для підтвердження своєї думки), ПОДАВА́ТИ, ЦИТУВА́ТИ (щодо цитат, висловлювань, чиїх-небудь слів). — Док.: навести́, пода́ти, процитува́ти, зацитува́ти. Словник синонімів української мови
  7. повідомляти — ПОВІДОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОВІДО́МИТИ, млю, миш; мн. повідо́млять; док., перех. Доводити до чийого-небудь відома; сповіщати. Зробіть у книгарні наказ щоб вони вислали.. Словник української мови в 11 томах