1. Словник української мови у 20 томах

повідчинюваний

ПОВІДЧИ́НЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до повідчи́нювати.

Вікна повідчинювані, і майже в кожному з них – постаті людей (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідчинюваний — повідчи́нюваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. повідчинюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повідчинювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідчинюваний — ПОВІДЧИ́НЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідчи́нювати. Вікна повідчинювані, і майже в кожному з них — постаті людей (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 141). Словник української мови в 11 томах