1. Словник української мови у 20 томах

повістевий

ПОВІСТЕ́ВИЙ, а, е.

Прикм. до по́вість.

Українські повістеві жанри дороманічної доби виросли на базі оповідного українського фольклору – оповідань, анекдотів, легенд, казок (з наук. літ.);

Ідея про повістевий характер обох частин Галицько-Волинського літопису, висловлена М. І. Костомаровим і М. С. Грушевським, знайшла подальший розвиток і обґрунтування в працях Л. В. Черепніна, В. Т. Пашуто, А. І. Генсьорського, М. Ф. Котляра (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повістевий — повісте́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повістевий — -а, -е. Прикм. до повість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повістевий — ПОВІСТЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до по́вість. Українські повістеві жанри дороманічної доби виросли на базі оповідного українського фольклору — оповідань, анекдотів, легенд, казок (Рад. літ-во, 1, 1967, 45). Словник української мови в 11 томах