повітровод
ПОВІТРОВО́Д, во́ду, ч.
Система труб, нагнітальних установок, фільтрів і т. ін. для подавання повітря.
Вона вийшла з кругу притихлих дівчат, відкрила краник повітропроводу (П. Оровецький);
Механізм органу складається з набору численних труб різних розмірів, повітронагнітального пристрою та повітропроводів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me