повітровод

ПОВІТРОВО́Д, во́ду, ч.

Система труб, нагнітальних установок, фільтрів і т. ін. для подавання повітря.

Вона вийшла з кругу притихлих дівчат, відкрила краник повітропроводу (П. Оровецький);

Механізм органу складається з набору численних труб різних розмірів, повітронагнітального пристрою та повітропроводів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me