пов'ялий

ПОВ'Я́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. до пов'я́нути.

Розгортала [Федорка] шорстке листя огудини, пов'ялої од спеки, а огірки в пелену кидала... (А. Головко).

2. у знач. прикм. Який втратив свіжість, соковитість; в'ялий.

От вітер буйний повійнув, З дерев пов'яле листя здув (С. Руданський).

3. у знач. прикм., перен. Який схуд, виснажився, втратив привабливість; змарнілий.

Ота пишна красуня .. з погордливим усміхом на коралових устах, з буйними кучерями над мармуровим чолом і ся пов'яла, зжурена жінка – одна й та сама особа (Леся Українка).