1. Словник української мови у 20 томах

погаданка

ПОГАДА́НКА, и, ж.

Думка, дума.

І чистий сніг-завивала схилився Над чорною, як ворон, бородою; І вид його [Кантемира] ясний затуманився Якоюсь погаданкою тяжкою. “О нене! – стиха, мов мала дитина, Промовив Кантемир” (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погаданка — погада́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. погаданка — -и, ж. Думка, дума. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погаданка — Погаданка, -ки ж. Мысль, дума. І вид його ясний мов засмутився якоюсь погаданкою тяжкою. К. МБ. XI. 144. Словник української мови Грінченка