поганитися
ПОГА́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм.
1. Неславити, безчестити себе ким-, чим-небудь.
– Ой, мій татонько! .. Чи думав ти, чи гадав, що твоя доня – княжна – мусить із тою негіддю поганитись, клопотатись (Марко Вовчок).
2. рідко. Діяти необачно, допускати промахи, помилки.
На батька надійся, а сам не поганься (прислів'я).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поганитися — пога́нитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- поганитися — -нюся, -нишся, недок., розм. 1》 Неславити, безчестити себе ким-, чим-небудь. 2》 рідко. Діяти необачно, допускати промахи, помилки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поганитися — ПОГА́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм. 1. Неславити, безчестити себе ким-, чим-небудь. — Ой, мій татонько!.. Чи думав ти, чи гадав, що твоя доня — княжна — мусить із тою негіддю поганитись, клопотатись (Вовчок,І,1955, 265). 2. рідко. Словник української мови в 11 томах
- поганитися — Поганитися, -нюся, -нишся гл. Пачкаться, оскверняться. Давай наввипередки: хто кого випереде, то того й буде паня, — Я не хочу з тобою поганитися, — лучче хай побіжить мій синок. Грин. І. 218. Словник української мови Грінченка