1. Словник української мови у 20 томах

погніватися

ПОГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Виявити гнів, роздратування (про всіх або багатьох); розгніватися, розсердитися.

Січовики говорять: погнівались на нас усі! (Леся Українка).

2. Посваритися з ким-небудь.

– Але не розумію, пані, вашої невірності – скажіть хоч тепер, чи не любите, чи погнівалися із своїм гарним Юстином? (Уляна Кравченко).

3. Гніватися якийсь час.

[Ївга:] То й я їй кажу: посердилася, погнівалася, – пора ж уже й перестати; пора ж і простити! (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погніватися — погні́ватися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погніватися — -аюся, -аєшся, док. 1》 Виявити гнів, роздратування (про всіх чи багатьох); розгніватися, розсердитися. 2》 Посваритися з ким-небудь. 3》 Гніватися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погніватися — ПОСВАРИ́ТИСЯ (вступити в сварку, в суперечку з кимсь), РОЗСВАРИ́ТИСЯ розм., ПОСЕ́РДИТИСЯ розм., ПОГНІ́ВАТИСЯ розм., ПОГРИ́МАТИСЯ розм., ПОГРИ́ЗТИСЯ розм., ПОЇ́СТИСЯ розм., ПОГИ́РКАТИСЯ розм., ПОЛА́ЯТИСЯ розм., ОБЛА́ЯТИСЯ розм. рідше, ПОРІЗНИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  4. погніватися — ПОГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Виявити гнів, роздратування (про всіх або багатьох); розгніватися, розсердитися. Січовики говорять: погнівались на нас усі! (Л. Укр., V, 1956, 34). 2. Посваритися з ким-небудь. Словник української мови в 11 томах
  5. погніватися — Погні́ватися, -ваюся, -єш гл. Разсердиться, разгнѣваться. Погнівалися всі дівки. Грин. III. 504. Та кланяйся низенько і садови близенько, щоб родина не гнівалась! Кланялась низько й садовила близько, і родина погнівалась. Грин. III. 538. Словник української мови Грінченка