1. Словник української мови у 20 томах

погодка

ПОГО́ДКА, и, ж., розм.

Те саме, що пого́да.

Над селом розгулялась метелиця .. – Хороша погодка, тільки відьмам на Лису гору їздити (М. Стельмах);

Діденко раптом обкрутився на місці, спиною до вітру, щоб передихнути, і крикнув: – Ох, і погодка ж! (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погодка — пого́дка іменник жіночого роду погода розм. Орфографічний словник української мови
  2. погодка — -и, ж., розм. Те саме, що погода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погодка — ПОГО́ДА (стан атмосфери в даному місці, в даний час; спокійний стан атмосфери), ГОДИ́НА, ПОГО́ДКА розм.; ВЕРЕ́М'Я діал. (гарна погода). День сьогодні прохолодний. В таку погоду риба добре клює (З. Словник синонімів української мови
  4. погодка — ПОГО́ДКА, и, ж., розм. Те саме, що пого́да. Над селом розгулялась метелиця.. — Хороша погодка, тільки відьмам на Лису гору їздити (Стельмах, II, 1962, 383); Діденко раптом обкрутився на місці, спиною до вітру, щоб передихнути, і крикнув: — Ох, і погодка ж! (Головко, II, 1957, 526). Словник української мови в 11 томах
  5. погодка — Погодка, -ки ж. = погодник. Харьк. г. Мнж. 189. Словник української мови Грінченка