1. Словник української мови у 20 томах

погороджений

ПОГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до погороди́ти 1, 2.

З боків погороджені високі острішки, а над ними здіймається хмарою зелення (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погороджений — погоро́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. погороджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до погородити 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погороджений — ПОГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до погороди́ти 1, 2. З боків погороджені високі острішки, а над ними здіймається хмарою зелення (Вас., І, 1959, 270). Словник української мови в 11 томах