поготів

ПОГОТІ́В, присл.

Тим більше.

І без того вона ходила за Марусею, як за дитинкою маленькою, а тепер і поготів: з очей вичитувала кожне бажання, берегла від найменшого роздратовання (Г. Хоткевич);

– Чорногуз, і той своє гніздо має, а людина і поготів повинна мати своє (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поготів — поготі́в прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поготів — пр.: ід. І ПОГОТІВ, тим більше, тим паче, і того більше, р. і потім. Словник синонімів Караванського
  3. поготів — присл. Тим більше, тим паче. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поготів — Поготі́в, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поготів — ПОГОТІ́В, присл. Тим більше. І без того вона ходила за Марусею, як за дитинкою маленькою, а тепер і поготів: з очей вичитувала кожне бажання, берегла від найменшого роздратовання (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  6. поготів — Поготів нар. Подавно, тѣмъ болѣе. Не кракала ворона, вгору літаючи, а вниз уже й поготів. Ном. Коли щеня не задавив, мене не займе й поготів. Гліб. 21. Діти батька мало що й слухають, а нас і поготів. Г. Барв. 413. Не слухався парубком, а оженившись і поготів не буде. Нѣжин. у. Словник української мови Грінченка