1. Словник української мови у 20 томах

погребати

ПОГРЕ́БАТИ див. погре́бувати.

ПОГРЕБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. погрі́б, гребла́, ло́; док., заст.

Ховати.

[Едіта:] Лишіте мертвим мертвих погребати (Леся Українка);

Ой, заплачуть, погребуть, І що буде поберуть (П. Чубинський);

* Образно. Мотря теж мусила погребти свої плани, зв'язані з драматичною школою (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погребати — погре́бати дієслово доконаного виду погреба́ти дієслово недоконаного виду ховати, хоронити рідко Орфографічний словник української мови
  2. погребати — I погр`ебатидив. погребувати. II погреб`ати-аю, -аєш, недок., погребти, -бу, -беш; мин. ч. погріб, -гребла, -гребло; док., заст. Ховати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погребати — Закопувати, закопати, позакопувати, ховати, поховати Словник чужослів Павло Штепа
  4. погребати — ЗНЕВАЖА́ТИ кого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИ ким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИ ким, чим, ПОГОРДЖА́ТИ ким, чим, рідше, ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИ ким, чим, підсил., ПОШТУ́РХУВАТИ ким, підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. погребати — ПОГРЕ́БАТИ див. погре́бувати. ПОГРЕБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. погрі́б, гребла́, ло́; док., заст. Ховати. [Едіта:] Лишіте мертвим мертвих погребати (Л. Укр., III, 1952, 9); Ой, заплачуть, погребуть, І що буде поберуть (Чуб. Словник української мови в 11 томах
  6. погребати — Погребати, -баю, -єш гл. Побрезгать. Глянь, яка гарна! за таку б кралю і я не погребав. Стор. II. 32. Словник української мови Грінченка