1. Словник української мови у 20 томах

погромлений

ПОГРО́МЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до погроми́ти;

// у знач. прикм.

Смирнов був у погромленій кімнаті сам (Ю. Смолич);

Погромлена шляхта безладними табунами добігала до валів (Я. Качура);

// погро́млено, безос. пред.

– Оце я вештаюсь тут і до усього приглядаюсь – навідавсь я, накинув оком на те, що після чигиринського погромища зосталось од Корсуня, од Богуслава, од Брацлава. Хоч воно скрізь і погромлено, але там можна буде збудувать добрі фортеці (Д. Мордовець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погромлений — погро́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. погромлений — див. переможений Словник синонімів Вусика
  3. погромлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до погромити. || погромлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. погромлений — ПОГРО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до погроми́ти; // У знач. прикм. Смирнов був у погромленій кімнаті сам (Смолич, Мир.., 1958, 234); Погромлена шляхта безладними табунами добігала до валів (Кач., II, 1958, 444); // погро́млено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах