погрішник
ПОГРІ́ШНИК, а, ч., розм.
Той, хто погрішив (у 1 знач.); грішник.
Ангел .. каже: “Ті паничі, що я від них носа затикав, великі погрішники; хоть гарно убрані були, а гріхи від них так смерділи, що я мусів носа затикати” (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погрішник — погрі́шник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- погрішник — -а, ч., зах. Грішник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погрішник — Погрішник, -ка м. Грѣшникъ. Ангел... каже: «Ті паничі, що я від них носа затикав, великі погрішники; хоть гарно убрані були, а гріхи від них так смерділи, що я мусів носа затикати. Гн. II. 97. Словник української мови Грінченка