1. Словник української мови у 20 томах

погубитися

ПОГУБИ́ТИСЯ, гу́биться; мн. погу́бляться; док.

Загубитися, зникнути (про все або багато чого-небудь).

Погубилися підкови, верхівець упав з сідла (М. Рудь);

Зітхнув [Петро] і почав у думці робити незакінчену дома задачу .. Нитки задачі поплуталися, погубились... (С. Васильченко);

* Образно. Поодинокі хмари, що погубилися на синім небозводі, були темної барви (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погубитися — погуби́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погубитися — -губиться; мн. погубляться; док. Загубитися, зникнути (про все чи багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погубитися — ПОГУБИ́ТИСЯ, гу́биться; мн. погу́бляться; док. Загубитися, зникнути (про все або багато чого-небудь). Погубилися підкови, верхівець упав з сідла (Рудь, Дон. зорі, 1958, 97); Зітхнув [Петро] і почав у думці робити незакінчену дома задачу.. Словник української мови в 11 томах