погіршати

ПОГІ́РШАТИ, ає, док.

1. Стати гіршим за якостями, властивостями, ознаками; змінитися на гірше.

Забув тобі сказати, що “Буковина” [часопис] буде виходити не щоденно .. Вона, очевидячки, погіршала (М. Коцюбинський);

Погіршали харчі, похолоднішало в хаті, але Пріська не звертала ні на віщо уваги (Л. Яновська);

За тиждень погіршали новини (З. Тулуб);

Справи мої погіршали (С. Чорнобривець);

// Стати гіршим, важчим (про здоров'я, стан людини і т. ін.).

У нас тепер погано жити, бо дядькове здоров'я значно погіршало (Леся Українка);

// безос.

Пізнього вечора Фросині погіршало (М. Стельмах);

// Зробитися дуже важким, нестерпним (про умови життя, обстановку і т. ін.).

Внаслідок більш як столітньої експлуатації паливних ресурсів Донбасу .. зросли глибини розроблюваних пластів і погіршали гірничо-геологічні умови їх проходження (з наук. літ.);

// безос.

Старий Щербат із жури скоро зійшов у могилу, зосталася удова з дочкою. Ще погіршало. Василь переривався на роботі, але .. панщина виїдала усі соки (Г. Хоткевич).

2. рідко. Зрости, посилитися (про що-небудь погане).

Малі діти – мале й лихо. Діти побільшають, лихо погіршає (Номис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погіршати — погі́ршати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погіршати — ПОГІРШАТИ – ПОГІРШИТИ Погіршати, неперех. Стати гіршим за якостями, властивостями, ознаками; змінитися на гірше: харчі погіршали, здоров’я погіршало. Погіршити, перех. Літературне слововживання
  3. погіршати — -ає, док. 1》 Стати гіршим за якостями, властивостями, ознаками; змінитися на гірше. || Стати гіршим, важчим (про здоров'я, стан людини і т. ін.). || безос. || Зробитися вкрай тяжким, нестерпним (про умови життя, ситуацію і т. ін.). || безос. 2》 рідко. Зрости, посилитися (про що-небудь погане). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. погіршати — Погі́ршати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. погіршати — ПОГІ́РШУВАТИСЯ (ставати гіршим), ГІ́РШАТИ, ПСУВА́ТИСЯ, ПОГАНІ́ТИ розм.; ЗНИ́ЖУВАТИСЯ (про якість, майстерність тощо); РОЗЛА́ДНУВАТИСЯ, РОЗХИ́ТУВАТИСЯ, РОЗКЛЕ́ЮВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. погіршати — ПОГІ́РШАТИ, ає, док. 1. Стати гіршим за якостями, властивостями, ознаками; змінитися на гірше. Забув тобі сказати, що «Буковина» [часопис] буде виходити не щоденно.. Вона, очевидячки, погіршала (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. погіршати — Погіршати, -шаю, -єш гл. 1) Сдѣлаться хуже. Замуж пішла — ще й погіршало: мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало. Чуб. V. 591. 2) Увеличиться. Малі діти — мале й лихо; діти побільшають, — лихо погіршає. Ном. № 9197. Словник української мови Грінченка