1. Словник української мови у 20 томах

подавальник

ПОДАВА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто подає що-небудь (перев. снопи).

– Ой батюшко, не всиджу на цих козлах! .. Їй-богу, неначе мене хто настромив на вила, як подавальник того снопа! – репетував парубок на козлах (І. Нечуй-Левицький);

Ліве сидіння призначене для садильника, а праве – для подавальника садивного матеріалу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подавальник — подава́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. подавальник — -а, ч. Той, хто подає що-небудь (перев. снопи). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подавальник — Подава́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. подавальник — ПОДАВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто подає що-небудь (перев. снопи). — Ой батюшко, не всиджу на цих козлах!..Їй-богу, неначе мене хто настромив на вила, як подавальник того снопа! — репетував парубок на козлах (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. подавальник — Подавальник, -ка м. Работникъ, подающій снопы. Левиц. ПЙО. II. 303. Словник української мови Грінченка