1. Словник української мови у 20 томах

подавно

ПО́ДАВНО, присл., розм.

Досить давно, давненько.

Я прийшла подавно (Сл. Б. Грінченка);

Він уже подавно сказав (П. Гулак-Артемовський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подавно — по́давно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. подавно — присл., діал. Давно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подавно — ПО́ДАВНО, присл., діал. Давно. Я прийшла подавно (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. подавно — Подавно нар. Довольно давно, давненько. Подольск. г., Кіев. г., Борз. у. Я прийшла подавно. Черниг. у. Він уже подавно сказав. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101). Словник української мови Грінченка