подвір'ячко

ПОДВІ́Р'ЯЧКО, а, с.

Зменш.-пестл. до подві́р'я.

– Я закличу до себе троїсті музики та наманю хлопців повну хату і кімнату, ще й подвір'ячко (І. Нечуй-Левицький);

Згадалось невеличке, завжди чистеньке подвір'ячко, садок за хатою (В. Гжицький);

Ой, чого плачеш, чого жалуєш, молодая Ярино? Ой, чи жаль тобі татонька свого Чи подвір'ячка його? (з народної пісні).