подерев'яніти
ПОДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш, ПОДЕРЕВЕНІ́ТИ, іє, ієш, док.
1. Втратити чутливість, здатність рухатися; затерпнути, заніміти.
Не відчуває Вікторія своїх ніг, вони ніби подерев'яніли (А. Хижняк);
На їй [ній] тіло подеревеніло (П. Чубинський).
2. Стати нерухомим від якого-небудь сильного переживання, почуття; заціпеніти, завмерти.
– Вона не заплакала, а тільки уся подерев'яніла... Стали її розважати, вона мовчить, та усе у куток пильно дивиться (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подерев'яніти — подерев'яні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- подерев'яніти — -ію, -ієш, док. 1》 Втратити чутливість, здатність рухатися; затерпнути, заніміти. 2》 Стати нерухомим від якого-небудь сильного переживання, почуття; завмерти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подерев'яніти — ТЕ́РПНУТИ (про тіло або його частини — втрачати чутливість), НІМІ́ТИ, ЦІПЕНІ́ТИ, ДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ, ЗАТЕРПА́ТИ, КЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯКА́ТИ, ЗАМЛІВА́ТИ, ЗОМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ (ВМЛІВА́ТИ), ОБІМЛІВА́ТИ розм., УКЛЯКА́ТИ (ВКЛЯКА́ТИ), ЗАТІКА́ТИ, ПОТЕРПА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови