1. Словник української мови у 20 томах

подихувати

ПОДИ́ХУВАТИ, ує, недок., без дод., рідко.

Те саме, що подиха́ти¹.

Чаром подихує через грати цвітнівка-ніч [весняна ніч] (С. Васильченко);

// безос.

– Ви сиділи на канапці і шили; .. од вас тоді подихувало таким спокоєм, таким миром... (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подихувати — поди́хувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. подихувати — -ує, недок., рідко. Те саме, що подихати I. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подихувати — ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
  4. подихувати — ПОДИ́ХУВАТИ, ує, недок., рідко. Те саме, що подиха́ти¹. Чаром подихує через грати цвітнівка-ніч [весняна ніч] (Вас., II, 1959, 67); // безос. — Ви сиділи на канапці і шили; .. од вас тоді подихувало таким спокоєм, таким миром … (Н.-Лев., VI, 1966, 46). Словник української мови в 11 томах