подлубати
ПОДЛУ́БАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. Док. до длу́бати 1.
Подлубати долівку.
2. Длубати, колупати якийсь час.
Чапа .. подлубав пальцем у густій бороді (П. Панч).
◇ (1) В голові́ подлу́бати, жарт. – розміркувати, обдумати.
[Нечипір:] Легко сказати, Тяжко зробити: Перш треба подумать, в голові подлубать! (М. Кропивницький);
– Добре, що так. Бо якби інакше, то Юстус би ще в голові подлубав, чи їхати йому до тих шибеників (Н. Королева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подлубати — подлу́бати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- подлубати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Док. до длубати 1). Подлубати долівку. 2》 Длубати, колупати якийсь час. В голові подлубати жарт. — розміркувати, обдумати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подлубати — в голові́ подлу́бати, жарт. Розміркувати, обдумати. (Нечипір:) Легко сказати, Тяжко зробити: Перш треба подумать, в голові подлубать! (М. Кропивницький). Фразеологічний словник української мови
- подлубати — ПОДЛУ́БАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Док. до длу́бати 1. Подлубати долівку. 2. Длубати, колупати якийсь час. Чапа.. подлубав пальцем у густій бороді (Панч, Гомон. Україна, 1954, 70). ◊ В голові́ подлу́бати, жарт. — розміркувати, обдумати. Словник української мови в 11 томах
- подлубати — Подлубати, -баю, -єш гл. Поковырять. Словник української мови Грінченка