1. Словник української мови у 20 томах

подовшати

ПОДО́ВШАТИ, ає, док.

Стати, зробитися довшим.

Перемінилась і Параска: лице її подовшало, хоч краска ще і грала на йому (Панас Мирний);

Тіні подовшали, гостріше запахли зарічні луки (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подовшати — подо́вшати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подовшати — -ає. Док. до довшати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подовшати — Подо́вшати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. подовшати — ДО́ВШАТИ (ставати, здаватися довшим), ВИДО́ВЖУВАТИСЯ. — Док.: подо́вшати, ви́довжитися. Жовте сонце неохоче котилося в піски, довшали тіні сосонок (М. Зарудний); Коли він їв, лице його то круглилося, то видовжувалося (І. Чендей). Словник синонімів української мови
  5. подовшати — ПОДО́ВШАТИ, ає. Док. до до́вшати. Перемінилась і Параска: лице її подовшало, хоч краска ще і грала на йому (Мирний, IV, 1955, 114); Тіні подовшали, гостріше запахли зарічні луки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 174). Словник української мови в 11 томах
  6. подовшати — Подовшати, -шаю, -єш гл. Удлиниться, сдѣлаться длиннѣе. Словник української мови Грінченка